На тому тижні не стало моєї давньої знайомої. В ці миті ти найгостріше відчуваєш
усе сказане, не почуте, те, що не цінили, що мали, в ці миті розумієш, що вже
ніколи не буде доброго ранку (пишу і котяться сльози, це біль, це туга для рідних
та близьких) як справи, вже все в минулому, але назавжди залишиться в пам’яті.
В житті ми робимо багато помилок, інколи
не розуміємо близьких, рідних, друзів, протестуємо, ображаємося, сваримося,
йдемо геть, а інколи просто не має часу, переносимо все на потім, завтра
напишу, подзвоню, на вихідних приїду, а приходить час … коли потім вже не треба,
бо вже не має для кого і залишаться вони тільки в нашій світлій пам’яті, в
наших думках та у нашому серці.
В нашій пам’яті залишаться усі ті, кого з нами вже немає.
Цініть кожну мить, кожний день свого життя, цініть усіх хто поруч з вами. Хто
дарує вам своє тепло та свою любов.